Господарі повного циклу: хто з українських виробників захопив ритейл та диктує правила ринку

Від поля до полиці, від верстата до вітрини — українські індустріальні гіганти більше не хочуть залежати від посередників. У цій статті ми розберемо феномен вертикальної інтеграції на прикладі лідерів ринку: від кондитерської імперії Roshen та агровелетня МХП до fashion-гіганта Goldi та меблевого флагмана Frankof.

Модель D2C (Direct-to-Consumer) дозволяє брендам краще контролювати якість та сервіс, пропонуючи споживачу чесну ціну та унікальний досвід. Український ринок має потужних гравців, які пройшли шлях від локальних цехів до національних і міжнародних мереж. RAU підготувала огляд провідних вітчизняних виробників, що побудували успішні фірмові екосистеми. Дізнайтеся, як власна мережа магазинів перетворює звичайний завод на потужний бренд, що контролює не лише якість продукту, а й емоції споживача.

Fashion ритейл

У галузі українського fashion-ритейлу унікальну нішу займають Льонокомбінат та мережа Goldi, якими володіє Олег Червонюк. Компанія реалізує модель повного циклу: від виготовлення тканини до пошиття та реалізації готового продукту через власну роздрібну мережу.

Історія бренду розпочалася у 90-х із пошиття спідниць у гаражі. Поступово масштабуючи бізнес, підприємець придбав фабрики Раскова (1998) та Едельвейс (2002), а у 2008 році — Рівненський льонокомбінат. Це дозволило компанії самостійно виробляти полотно та повністю контролювати якість сировини.

Перехід до професійного ритейлу відбувся у 2013 році з відкриттям першого брендового магазину. Вже за рік Goldi розпочала експансію у провідні ТРЦ країни (Dream Town, Ocean Plaza), запропонувавши покупцям «вбивчо» низькі ціни на вироби з натуральних тканин.

Ключові переваги Goldi:

• Вертикальна інтеграція: наявність 5 власних фабрик дозволяє реалізувати модель Fast Fashion. Шлях від ідеї до полиці займає лише два тижні, що співставно з темпами лідера ринку Zara.
• Гнучкість: на відміну від міжнародних гравців, бренд може пофарбувати партію тканини за кілька днів, швидко адаптуючись до попиту.
• Масштаб: понад 1400 фахівців щодня випускають 10 000 одиниць одягу.

Наразі структура компанії об’єднує власне текстильне виробництво, дизайнерське бюро у Києві та мережу магазинів у всіх великих містах України. Goldi активно впроваджує eco-friendly технології та сонячну генерацію енергії та продовжує ефективно конкурувати з іншими гравцями ринку.

Виробником повного циклу, що реалізує свою продукцію через власну роздрібну мережу, також є компанія Harvest, заснована у 2016 році в Рівному Дмитром Соколовським та Олександром Гордійчуком. Компанія спеціалізується на виготовленні міських рюкзаків, сумок та базового гардероба, керуючись концепцією «дизайн, виправданий функцією».

Шлях бренду розпочався у 2016 році з розробки ергономічних рюкзаків для міського життя та подорожей. Завдяки ставці на мінімалізм та зносостійкість, Harvest швидко трансформувався з локального виробника у мережевого гравця. Протягом 2018–2020 років відбулося формування роздрібної мережі з відкриттям флагманських магазинів у Києві, Львові та Харкові. Пізніше компанія розширила асортимент та запустила лінійки базового одягу (худі, світшоти) та дитячої колекції.

Зараз компанія оперує 11 магазинами, які слугують просторами для прямої комунікації з клієнтом та демонстрації якості виробів.

Harvest реалізує модель повного циклу виробництва — від створення ескізу та закупівлі матеріалів до фінішного стібка та маркетингу. Особливу увагу компанія приділяє оптимізації процесів, впроваджуючи ЛІН-технології (ощадливе виробництво), що дозволяє підвищувати кваліфікацію персоналу та мінімізувати виробничі втрати.

Бренд постійно експериментує з високотехнологічними матеріалами, орієнтуючись на тривалий термін експлуатації продукції. Унісекс-моделі та практичність аксесуарів стали візитною карткою Harvest не лише в Україні, а й за її межами.

До брендів, які мають власне виробництво, також належать Arber, Vovk, MustHave, One by One тощо.

Меблі, товари для дому та декор

Івано-франківська компанія Frankof є яскравим представником українських виробників, які зробили ставку на розбудову власної роздрібної мережі. Розпочавши у 2009 році з крафтової майстерні в гаражі, бренд трансформувався в індустріальний холдинг, що контролює весь шлях меблів: від проєктування та виготовлення до фінального продажу клієнту.

Головною перевагою Frankof є розгалужена структура з 70 фірмових магазинів по всій Україні. Наявність власного ритейлу дозволяє компанії:

• Контролювати ціноутворення: відсутність посередників робить якісні меблі доступнішими для споживача.
• Забезпечувати сервіс: бренд самостійно відповідає за гарантію та логістику.
• Гнучко оновлювати асортимент: каталог компанії вже налічує понад 100 моделей диванів та 30 видів ліжок, які оперативно з’являються на вітринах мережі.

Frankof оперує потужностями у 15 000 кв. м у Лисецькій громаді. Щоб забезпечити стабільне наповнення 70 магазинів та експорт у 5 країн ЄС (Польща, Німеччина, Іспанія, Франція, Румунія), виробник активно інвестує в технології. Завдяки державній грантовій підтримці компанія впровадила автоматизовані розкрійні комплекси з лазерною технологією, що значно пришвидшує виробничий цикл та гарантує точність виконання кожної моделі.

Попри виклики війни та дефіцит кадрів, Frankof розширює команду, адаптуючи процеси для жінок та працевлаштовуючи внутрішньо переміщених осіб. Така стійкість дозволяє компанії не лише утримувати лідерство на внутрішньому ринку, а й готувати масштабну експансію на ринки США та Великої Британії.

Frankof доводить: коли виробник володіє власною мережею, він отримує не лише прибуток, а й прямий зв’язок із покупцем, що є запорукою стабільного розвитку навіть у турбулентні часи.

Продукти та делікатеси

У сегменті продуктового ритейлу України ключові позиції займають два індустріальні гіганти — Roshen та МХП, які успішно реалізували стратегію прямого доступу до споживача через власні мережі.

Кондитерська корпорація Roshen — найбільший виробник солодощів в Україні та потужний гравець світового ринку, що належить Петру Порошенку. Компанія посідає 24-те місце у глобальному рейтингу Candy Industry 2024. Протягом 19 років компанія вибудовує унікальну модель вертикальної інтеграції, поєднуючи багату історію з інноваційним ритейлом.

Витоки компанії сягають 1886 року, коли на київській Деміївці було засновано кондитерську фабрику, чиї вироби — «Київський торт» та цукерки «Київ Вечірній» — стали справжніми візитівками столиці. Сьогодні Roshen виробляє понад 340 найменувань продукції, постійно оновлюючи асортимент: лише за 2023–2024 роки на ринок було випущено близько 50 нових продуктів.

Історія власного ритейлу Roshen розпочалася природним шляхом — з величезного попиту покупців, які прагнули купувати найсвіжіші торти безпосередньо біля стін Київської фабрики.

Відкриття першого офіційного Фірмового магазину на проспекті Науки в Києві відбулося у 2007 році. Протягом 2011–2016 років тривало масштабування мережі по всій Україні (Вінниця, Львів, Одеса, Харків та інші міста). Саме в цей період з’явилися легендарні динамічні вітрини та вуличні інсталяції, що перетворили магазини на туристичні локації.

Зараз фірмова мережа Roshen налічує 118 магазинів у 30 містах України. Найвищою точкою розвитку концепції став проєкт Roshen Plaza — ревіталізований простір київської фабрики з громадським парком, ковзанкою та оновленим флагманським магазином.

Довгий час архітектором успіху корпорації був В’ячеслав Москалевський, який розвивав бізнес з 1995 року. Влітку 2024 року відбулася знакова зміна керівництва: посаду генерального директора обійняв Олександр Головащук. Під новим керівництвом компанія продовжує динамічно рости, активно збільшуючи штат та розширюючи присутність у регіонах.

Власна мережа дозволяє Roshen не просто продавати товар, а створювати «солодкий казковий світ». Це стратегічна перевага, яка забезпечує прямий доступ до споживача, гарантує свіжість продукції та підтримує емоційний зв'язок з брендом, перетворюючи звичайний візит за солодощами на незабутній досвід.

Холдинг МХП, заснований Юрієм Косюком, є найяскравішим прикладом радикальної трансформації бізнес-моделі в українському агросекторі. Компанія, яку десятиліттями знали як найбільшого виробника курятини (бренд «Наша Ряба»), сьогодні перетворилася на «кулінарну компанію», що володіє найширшою в країні мережею точок продажу м’ясної продукції.

Шлях МХП у ритейлі пройшов через дві ключові стадії, які відображають розвиток українського споживача:

1. Відкриття мережі Наша Ряба, що стала символ доступності. Ця мережа була заснована на початку 2000-х як формат прибудинкових точок продажу свіжої курятини. Це дозволило виробнику напряму контролювати якість продукції та ціни по всій країні. На піку мережа налічувала понад 1500 точок, ставши частиною щоденного побуту українців.
2. Відкриття мережі М’ясомаркет — мережа м’ясних делікатесів. У 2020 році МХП запустила амбітну трансформацію ритейлу. Замість звичайних крамниць почали відкриватися «М’ясомаркети» — магазини формату convenience store (біля дому) з розширеним асортиментом та принципово новим рівнем сервісу.

Зараз мережа М’ясомаркет — це не просто продаж м'яса, а пропозиція готового рішення для вечері. Крім свіжого м’яса, у магазинах представлені кулінарні вироби, бакалія, овочі та готові до вживання продукти (Ready-to-Eat).

У магазинах працюють фахівці, які не просто продають товар, а консультують клієнта, допомагають обрати маринад або дають поради з приготування конкретної страви.

Станом на 2026 рік мережа налічує близько 400 магазинів М’ясомаркет, які працюють переважно за моделлю франчайзингу, поєднуючи експертизу виробника та енергію локальних підприємців.

МХП контролює весь ланцюжок доданої вартості: від вирощування зерна для кормів та інкубаторів до переробних заводів і фірмових вантажівок. Це дозволяє гарантувати безпеку продукції «від поля до вилки». Наступним кроком стало відкриття мережі закладів безпечного стріт-фуду Döner Маркет, що логічно завершило цикл переробки продукції у готовий до вживання продукт.

МХП доводить, що навіть великий агровиробник може бути гнучким ритейлером. Власна мережа для холдингу — це не просто канал збуту, а лабораторія для тестування нових продуктів та інструмент побудови персоналізованих стосунків із клієнтом. Відмовившись від ролі «постачальника сировини», МХП через власні мережі стала повноцінним помічником на кухні для мільйонів українців.